… а тоді у сніжну хурделицю
на нейтральному, та все ж узбіччі
я молитви читав через вервицю
щоб не забути твої словиці
погляди твої і серце щире
тіло юне, весни чарівливе
снігом білим стежки припорошені
карти загублено, совість утоплено
ми одне ціле, у різних відношеннях
доки душі живі не розколено
паростки тиші, цукруєм цілунком
вітер крізь ночі дарує весь світ
щирість й кохання, й червоного трунку
хмільний політ
ти і подих, й отрута, і сонце, весна ти моя
і зима і лід
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2018
автор: Андре Ільєн*