А все уже було... колись...
Як викликати в Світу подив?
Думки вчергове обпеклись,
Як ти до мене в сни приходив.
А все уже було... колись...
Невдачі час пакує в торбу.
Шепоче янгол: Помолись
І будуть крила замість горбу.
А все уже було... колись...
Нас замкнено у вічне коло.
Ми сотні раз вже відбулись,
Чом серце й досі не схололо?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780600
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2018
автор: Ірин Ка