Шукаю слів, щоб в них було кохання,
і соловейко щоб для тебе лиш співав.
І в мить, коли стрічатиму світання,
я б промінь твій знайшов і упізнав.
І ти б зігріла мої зимні руки,
вдихнула б в губи все своє тепло.
І я солодшої не знатиму вже муки,
ніж почуття, що в серце увійшло.
Світанок твій триває нескінченно,
в твоїх долонях вітром я живу.
Лише на тебе я чекатиму щоденно
і яблуневий цвіт без тебе не зірву.
Мої вірші римуються для тебе,
і рими в них лягають від душі.
І це не дощ з’являється у небі,
а це словами проливаються дощі.
Світанок твій вмивають чисті роси,
твій стан гнучкий калиною цвіте.
Від твоїх пахощів і солодко, і млосно,
і промінь гарпуном у серце увійде.
4.03.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780567
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2018
автор: Пасічник Анатолій