як дзеркало напроти дзеркала,
пірнувши на глибини темні_
вустами терлися зашерхлими,
здригалися ляльки тотемні…
то так, то навпаки_ по всякому_
так можуть на петельні змії,
то говорили, то балакали,
то грали втому_ лицедії…
жертовних тих звитяг загострення,
сумнівні випари і гранули_
крапки над «і» , що стигли з осені
розставивши_ як дим розтанули…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780392
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.03.2018
автор: Ки Ба 1