Вже сезон - зацвіла лаватера
У моєму квітковім саду.
Квітка літа ніжно-рожева
Я до неї на зустріч іду.
Мене радісно квіти вітають
Я і в радість до них, і в біду.
Вони завжди мене зустрічають
Знають, я до них знову прийду.
Підійду, і шепочуться квіти:
Обніми, пригорни до грудей.
Ми- частиночка цілого світу.
Ми - квітуєм заради людей.
Чим же вимірять квітів красу ?
Я принаймні міри не знаю
Може міра така є в раю?
Лаватера - то квітка із раю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780294
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2018
автор: Не Тарас