1
Над ставками і рікою пролягло
Трибухівці – краю рідного село,
Зелен - гаєм привіталося здаля
І побігло доріжинами в поля.
Приспів:
Моє село - моя жура, мій біль,
Мені відкрилось над тобою небо,
І на столі батьківськім хліб і сіль,
Все те , що на землі людині треба.
2
На порослих осокою берегах
Пам'ять про роди минулі зберіга,
І відтворює у посмішках малят
І польотах несміливих лелечат.
3
Перейдуть літа минуться і віки,
А верба не відцурається ріки,
Так і той, хто в Трибухівцях народивсь,
Не зречеться лісу, поля і води…
[youtube]https://youtu.be/pIOLX1JP9tY[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780264
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2018
автор: Рідний