без змісту

годиннички  голосно  з  рук  на  подушки
тіні-тіні-півтіні...
рими  злітають  на  комір
і  з  ними
гострі  малюнки  твоїх  плечей
як  маршрутів  до  міста  суцілля.
я  всесильна
і  з  смаком  дощу
розчиняюсь  в  глибинах  часу  
щоб  колись
одягтись  у  прозору  форму
і  жодного  разу  без  змісту.
років  десь  через  триста
кошеням  прибитись
до  воріт  едему,
де  ми  
колишні
 читаєм  листи.
ти  як  завше
у  хмарах  тиші  і  нікотину,
а  я  людина
без  жодних  властивостей,
майже  бог.
годиннички  голосно  з  рук  на  подушки
тіні-тіні-півтіні...
рими  злітають  на  комір
і  з  ними
під  муркотіння  наступності
дивимось  сни

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780079
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2018
автор: Biryuza