Агов, гаучо*, де мої корови?!
Куди вони поділись, бісів син?!
Чом у коня не стерлися підкови?
Чом сам не загубився між рівнин?
Чого ще й досі пончо не в пилюці?
Чого твоє обличчя не сумне?
Чи може ти продавсь якійсь падлюці,
І розорити вирішив мене?
То й що, що дівка, гарна та цицьката,
В гущавину зманила лісову?
Скачи давай! Шукай свою зарплату,
Інакше місяць їстимеш траву!
Гаучо - аргентинський ковбой
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779913
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 02.03.2018
автор: rutzt