З зернятка виростив тебе,
були обоє молодії,
творились полум'яні дії –
вже розцвіталась до небес.
Зеленоока діва з снів –
я обіймав тебе з любов'ю:
"Пішли у світ тепер зі мною
в смарагду днів, у пелені..."
І ось прийшла пора плодів:
солодкий м'якуш, ще й кислинка,
лише поглянеш – ллється слинка...
Від літа дар до холодів.
Так разом аж п'ятнадцять літ...
Розлука нас підстерігала,
прийшли життя нові начала –
подався у широкий світ...
А ти зосталася сама...
Хоч зрідка бачились – страждала,
частково всохла, відростала,
проте в душі твоїй зима...
02.03.2018р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779912
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 02.03.2018
автор: Променистий менестрель