Болить душа

Моїй  так  холодно  душі
І  вона  плаче,  мов  дитина,
Як  заспокоїтися  їй?
Війна  ж  турбує  в  Україні.

Із  матерями  ділить  біль,
Сини  яких  пішли  у  вічність
За  рідну  землю,  за  свій  дім,
За  те,  щоб  щастя  було  дітям.

Та  прагне  втішить  вона  тих,
Хто  постраждав,  здоров"я  втратив,
Та  повернувся  все  ж  живим
До  рідних  й  батьківської  хати.

У  пісні  тугу  виливать
Й  журитись  доти  вона  буде,
Поки  хтось  хоче  воювать
Та  гинутимуть  марно  люди.

І  заспокоїться  вона,
Як  сонце  миру  усміхнеться,
Забудеться  слово  "війна"
Та  всім  щасливо  заживеться.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779814
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.03.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський