Ненависть і любов

Ніхто  не  пояснив  іще  у  світі
Ненависті  й  любові  джерело,
Теплом  чи  злом,  чи  іншим  чим  зігріте
Котре  зелом  у  душах  проросло.
Та  кожен  знає,  як  міцніють  крила,
Коли  любов  поселиться  в  душі,
А  як  ненависть  по-живому  риє,
То  душі  після  того  вже  чужі.

І  хоч  любов  –  до  світла  то  дорога,
Ненависть  –  різновид  людського  зла,
Та  не  було  б  життя  таким  розлогим,
Якби  любов  у  світі  лиш  жила.
Бо  пізнається  все  у  порівнянні,
І  меду  не  бува  без  гіркоти,
Тому  й  шляхи  людські,  складні  й  незнані,
Оті,  котрі  судилось  нам  пройти.
12.02.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779705
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.03.2018
автор: Ганна Верес