За мить до весни

Зима  повертається  в  сонні  квартали,
І  Сніжна  Царівна  вривається  в  сни...
Як  сталося  так,  що  ми  навіть  не  знали,
Що  сніг  все  поглине  за  мить  до  весни?

А  проліски  ніжні  примерзли  й  прив'яли,
Вже  п'янко  й  духмяно  раділи  вони,  -
Їх  Сніжна  Царівна  у  лід  закувала
За  крок  до  тепла  і  за  мить  до  весни...



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779395
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2018
автор: Наташа Бруснікіна