Я до тебе, єдиного тебе
Мов лечу у засніжене небо,
То плетусь в заметілях високих
Смутку й щастя моє синьооке.
І хурделиця схвально втішає
Сніг ховає в срібну павутину,
Ну а серця відлуння благає
Зачекай, зачекай ще хвилину..
Сон, провалля, зімкнулись повіки
Рідний голос здалека, мов з Раю,
З вітру шелестом ніжно долинув
«Я тебе лиш єдину кохаю»...
Я до тебе коханий, до тебе
В заметілях стежину шукала...
Та домівка твоя синє небо
І зима все від мене сховала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779377
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2018
автор: Галина Рибачук-Прач