Не встигаю, брате, не втигаю

Не  встигаю,  брате,  не  встигаю
Головне  в  житті  моїм  зробить,
Дні  біжать  галопом  і  не  знаю,
Як  той  біг  мені  призупинить.

 Не  розчув  ще  я,  про  що  шепоче
Лист  калини  вітру  повесні,
Досі  не  знайшов  посеред  ночі
Я  стежинку  в  кольорові  сни.  

Бач  і  чарку  я  іще  не  випив
З  тим,  кого    за  ворога  вважав,
Знаю,  він  добра  мені  не  зичив
Й    тим  добро  робити  спонукав.

Слів  не  підібрав,  аби  кохану  
Від    думок  сумних  розвеселить,
Калим,  лагідним  теплом  зітканий  
Їй  не  встиг  під  ноги  розстелить.
 
Не  встигаю,  брате,  не  встигаю!
Хто  б  мені  зумів  допомогти?
Світлофор  червоно  лиш  моргає:
–  Відгулявсь,  з  дороги  геть  зійти!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779292
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.02.2018
автор: Артем Хвиля