Я із неба зірок не хапаю
І не маю мільйона грошей,
Як робити все це я не знаю,
Як ще дуже багато людей.
Називають нас електоратом,
Називають простими людьми,
Бо нас дуже і дуже багато
І народ, в основному, це ми.
Нами правлять усякі пронири
І клянуться – все зроблять для нас :
І великі зарплати й квартири,
А для цього потрібен їм час.
Кажуть – будете добре робити,
Краще зможете їсти і пить,
Тільки треба нам владу любити,
Їй давати з грабунку пожить.
Нам же кажуть – робіть й не грабуйте,
Треба чесно прожити життя,
Ви сумлінно, нам кажуть, працюйте,
Буде краще у нас майбуття.
Влада дуже облудна й нечесна,
Вона тільки під себе гребе,
Покарає хай сила небесна
Владу, люблячу тільки себе.
18.03.01
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779144
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.02.2018
автор: Георгій Грищенко