Іскриться сніг на причепурених дахах,
на пофарбованих тинах біліють гриви,
Струнка ялина, як зелено- білий птах,
До неба тягне обважнілі сріблом крила.
Грайливо в лютому розсипалась зима,
весни простягнутих долонь вона не бачить,
та,коли ніч мороз лещатами трима,
удень під стріхою вінок з бурульок плаче.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778931
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.02.2018
автор: Онофрійчук Наталя