У лісі на галявині,
Сонечком прогріті,
З-під землі, (мов оченята,
Снігом ще прикриті),
Виглядають білосніжні,
Дуже-дуже ніжні,
Голівками вклоняючись,
Проліски тендітні.
А вітерець шепоче їм,
Він пелюстки гойдає.
Тонесеньки стеблиночки
До долу нахиляє...
А я дивлюсь на квіточки,
Та радість в серці маю.
Мого Творця Небесного
У піснях прославляю:
"Це - квітка вітання,
Любові, бажання.
Та в мому буденні -
Дарує натхнення.
Дає серцю радість
І спокій душі..."
Її пелюстками Творець нагадає,
Що ВІРА, НАДІЯ й ЛЮБОВ в нас живе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778773
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.02.2018
автор: JuliaN