Людський характер визначають вчинки,
вони, як лакмусовий папірець.
Коли справляють після жнив обжинки –
поглянь уважно, як смакує жнець.
Бо, зазвичай, він так же і у полі
виконував роботу будь-яку.
З таким завзяттям буде й у стодолі
трудитись восени вже, на току.
Про що говорить непорожня миска
чи недопита склянка, хліба шмат?
З таких працівників немає зиску,
їх, зазвичай, не варто брати в штат.
У сиву давнину завжди до столу
саджався зразу незнайомий гість
й уважно придивлялись, чи не кволо
той кандидат у першу чергу їсть!
21.02.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778263
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.02.2018
автор: Олександр Мачула