Зіп’ю п’янкий нектар губами,
Занурюся в тугу твою косу…
І попливем, як голуби до хмари,
Як вечорові промені в грозу.
Нас буде в зорях Місяць колихати,
Він теж, як ми закохані в красу.
Як в Бога будуть янголи співати,
І я любов… за обрій понесу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777782
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2018
автор: Миколай Волиняк