Криниця горя

Чому  відходять  із  життя  найкращі?
Чому  дарує  чорну  мітку  смерть
Бійцям  хоробрим,  українським,  нашим?
Криниця  горя  повна  вже  ущерть.

Хіба  лягло  нас  мало  на  Майдані?
Чому  відходять  дужі,  молоді?
Земля  в  хрестах,  могилах…  Скрізь  ридання…
Нема  їх  серед  пишних  володінь,  
Бо  їх  людське  не  зачіпає  горе,
Що  Україну  спрутом  обвело,
Де  сліз  народних  розлилося  море
Й  синів  хоронять  місто  і  село.

Тікають  дні,  а  з  ними  йдуть  герої  –
Надія  української  землі  –
Та  нас  їх  душі  із  небес  боронять…
Добра  не  буде  тим,  хто  у  Кремлі!
13.02.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777228
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 15.02.2018
автор: Ганна Верес