А ти чекаєш, мене чекаєш?
Про мене ти не забуваєш?
Є у житті розставання,
Є і стрічання,
А між ними таке довге
Чекання.
Тож завтра
Стрітення!
Наше з тобою, Господи,
Стрічання.
Зустрічаємо своє спасіння
З душею чистою
І помислами теж.
Стрічаємо того,
Який не має меж.
Він поза простором і часом,
І сьогодні звертається до нас
Усіх разом -
" Прийдіть до мене
Всі втомлені й обтяжені,
І я облегшу вас.
Візьміть ярмо моє на себе
Й навчіться від мене,
Бо я лагідний і сумирний серцем,
Тож, знайдете полегшу
Душам вашим" (Мт. 11.29).
Отож наше спасіння
У наших руках.
Хай буде це весняний знак.
Ось так.
Бо у серцях наших уже вона,
Весна,
Що змінює наше життя.
І не зимою вже живем,
А у весну ми з тобою йдем.
Йдемо!
У нашу весну.
І запалають наші серця,
Як Стрітенська свіча,
Що проганяє сили зла
Во ім"я Весни торжества!
Весна в душі,
Весна в природі,
І по- зимовому вже жити
Годі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777033
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2018
автор: яся