Колись хтось сказав мені - Вірші твої всі сумні.
Для кого й навіщо будуєш ти сходинки в небо?
Не знаю навіщо. Не знаю, для кого так треба...
Напевно нікому... Напевно одній лиш мені.
Казали мені - Твої вірші якісь не такі...
А я їх люблю, хоч вони й завдають мені болю.
Я думку, як пташку, мерщій випускаю на волю.
Мабуть передчасно, бо крила її ще слабкі.
Колись хтось сказав мені - Кинь це, воно не твоє,
Папір витрачати не варто, смішні ці потуги.
Та вірші в мені не витримують й досі напруги,
І слово штовхається вперто у серце моє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776991
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2018
автор: Любов Вакуленко