Чую поспішливі часу кроки ,
Губляться дні в лабіринті рокІв.
Знову думок неспокійні потоки
Складають мозаїку із черепків...
Химерні малюнки лягають рядками,
За думкою знову біжу галопом.
А Муза уперта наспівує гами,
Слова розкрутилися калейдоскопом.
Володарка Ніч зазира у кімнату
І знов не вдоволено супить брови.
"Сидітимеш довго? Лягай вже спати!"
За римами вперто продовжую лови.
У ліжко ляжу глупої ночі,
З надією впасти й заснуть відразу,
Та тільки я наче заплющила очі,
Будильник дзвоне... Ранок..Зараза!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776857
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2018
автор: Наталка Долинська