За руки з вітром понад світом гайда!
Переліскам колошкаю гілля –
набухлі брості первоцвіту знайду,
бо чую кроки березня здаля.
Свистять дрозди щосили на галяві –
весни мотивам тішиться душа.
Знялись журавки між хмарки біляві –
дають зими зітханням відкоша.
Нехай зітхає, спроби ж ці – останні,
до трону їй не буде вороття:
збудила світ зеленоока пані
і завдає свій ритм серцебиття.
04.02.2018
(фото з інтерету)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776741
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.02.2018
автор: Галина_Литовченко