ЯК ПОЕТ ВИРОСЛА НА ЧУЖИНІ
Як поет, виросла на чужині...
Щиро молилась днями і ночами.
Господь подав милість ласку мені
У мріях злітала на Україну до мами.
Зійшла свята благодать у храмі
Ангел із моїх очей зітер сльозу
Рідне слово лікувало мої рани
Журавкою набирала висоту.
В одинокої птахи стільки дум
Як із гір тече вода потоком
туга рве душу печаль і сум
І білий день стає роком.
Думаєш, у багатих панів є добро?...
що ковбасою городять плоти,
не заглядай ,марно в чуже вікно---
бо даром ніхто недасть тобі води.
Щоб заробити, треба добре попотіти
запрягають як коня до воза до праці
часом недадуть навіть присісти
гонять тобою взад вперед по хаті.
Не заздри, чужому заробітку...
не дивись, на чужі маєтки зока,
очима ,як стрілою нестріляй мітко...
біля берега мілко ,а річка глибока.
Щоб переплисти на іншу сторону...
Треба вміти плавати іти до мети,
і в руках міцно тримати борону
знати мову, звичаї, і в рот набрати води.
Кому як повезе фортуна у житті?...
хтось працює, і обїздить увесь світ ...
побачить Рим, Венецію, Альпи живі...
і у Люрді, святим поклониться до ніг.
Але не всі, виграють щасливий квиток...
не всім однаково, світить сонце на землі-
хтось потіє від години до години під дзвінок,
а інший насолоджується красою у житті .
Невільна пташка закрита в клітці під ключ,
і в шпарку виглядає коли вирветься на волю
чекає, із за хмар сонечка із піднебесних круч...
щоб вдихнути ковток повітря і мить святкову.
На чужині, біля віли ростуть магнолії і пальми..
дороги прокладені асфальтом світяться як скло,
але додому птахою злітаєш де цвітуть мальви-
де на клені лопочить щастям лелека крилом.
Де над калиною дзвенить у криниці водиця ...
кристально чисто-прозора, як синє небо голубе...
а білосніжною зимою на Різво пахне паляниця,
медова кутя і дитятко на сіні колядкою тебе обніме.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776499
Рубрика: Присвячення
дата надходження 12.02.2018
автор: Чайківчанка