Протяги

У  прочинені  двері
протяги  повсякчас.
Студять  душу,  вечерю,
студять  майбутній  час.

Чи  зачинити  б  варто
і  начіпляти  замків...
Чи  краще  б  і  не  відчиняти,  
не  слухати  зайвих  слів.

Протяги  ходять  днями.
Протяги  ходять  вночі.
Можна  було  б...  Ключами...
Та  загубила  ключі.

Така  як  була.  Роззява.
Вистигнеш  і  замреш.
Протяги  мають  право.
Вже  чи  і  забереш.

Можна  зібрати  каміння,
назводити  барикад...
Тільки  не  маю  вміння.
Та  й  сил  моїх  стане  навряд.

                             11.02.18.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776420
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.02.2018
автор: Di Agonal