Безсоння

Всю  ніч  у  мозку  гастролює  день
І  циркулює  по  нейронах  струмом.
А  вранці  з  дому  вибіжить  мішень  -  
Дорослістю  прикрита  і  костюмом,

Щоб  знати:  вічне  серце  чи  забіг!
Так  вічна  кава  ставиться  до  столу,
А  в  сумочці  робочій  оберіг  –  
Чергова  упаковка  валідолу…

Світ  дошкуляє  світний  чи  втіша,
То  успіх  ліпиш,  то  тримаєш  планку!
А  ніч  приходить  –  томиться  душа
Думки  гонити  і  чекати  ранку!

Осліпла  доля  чи  оглухлий  кут  –  
Кидаєшся  у  тисняву  і  тряску…
Мізерний  наш  у  всесвіті  маршрут,
Та  щось  встигаєш  і  шукаєш  казку!

І  шаленієш,  як  знайдеш,  бува!
А  зараз  –  ніч!  Ну  що  поробиш  нині?
Потрібна,  значить,  фаза  темнова,
Немов  листочку,  мислячій  людині.

У  років  сорок,  може,  сорок  п`ять,
Міцнішаєш  добою,  ще  добою,
Щоб  чути,  як  секунди  лопотять,
Як  мойри  розмовляють  між  собою!
Всю  ніч  у  мозку  гастролює  день…

©  Оксана  Осовська

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776258
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2018
автор: Оксана Осовська