Сльозою радості і світлої печалі
Зустрілось нам кохання на путі,
Незвідане ще досі й величаве, –
Таке, яке буває раз в житті.
Немов осінню, тепло-ніжну казку,
П’ємо удвох цей трунок чарівний,
Де все переплелось: і сивина, і ласка,
І почуття невинної вини.
Обличчя наші в вишиванках долі,
В очах – небесно-світла голубінь,
І вже душа не проситься на волю,
Бо віддалася повністю тобі.
Тікають сни у щастя позолоті,
Їм поміститись важко у душі,
А ми удвох над вічностю в польоті
Й вогонь кохання ллється у вірші.
6.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2018
автор: Ганна Верес