На зимового вечора святі
Як усидіти в стінах мені?
Теплим снігом, пухнасто-лапатим
Їде тиша на білім коні.
П’ю красу неземних візерунків
І не стомлююсь вкотре просить:
Повний келих морозного трунку
Від щедрот голубих піднеси!
Бо СтрітЕння торкнеться порогу –
І завихрить розкрилля думок,
І цей вечір перейде у спогад,
Як найкраща з дитячих казок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776079
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2018
автор: stawitscky