Не розкажемо з тобою, як зустрілися,
Як кохання дарувало почуття.
Солов'ї до нас у сад усі злетілися,
Білим цвітом осипало нас життя.
Не питай, не питай чи кохаю,
Не питай, не питай чи я люблю.
Я до зорів з тобою літаю
І любов нашу святу бережу...
Трави й квіти до нас ніжно усміхалися,
Ти намисто дарував мені з роси.
А коли з тобою любий ми побралися,
Гірко... гірко нам кричали голоси.
Заметіль - чаклунка в гості так просилася,
На поріг її коханий не впущу.
Я щаслива що з тобою ми зустрілися,
Лиш тебе до свого серця допущу.
Не питай, не питай чи кохаю,
Не питай, не питай чи я люблю.
Я до зорів з тобою літаю
І любов нашу святу бережу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776002
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2018
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)