Небо зорями

небо  зо́́рями  колоситься  в  неозо́ру  далеку  путь
ти  дозволиш  собі  помилитися  і  зі  мною  цей  вечір  побути
ти  дозволиш  собі  кухоль  радості  і  неквапність  цієї  хвилини
ніч  надихає  нам  взаємності  на  долоні  солодкі  і  милі

твоя  повінь  затопить  мене  безоста́нку
я  в  далекі  полину  незнані  світи
цілуватиме  місяць  твої  губи  до  ранку
я  любитиму  очі  твої  на  віки

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775898
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2018
автор: Радомір