Марево відлиг

Кохання  він  боявся,  як  вогню,
Чи  зобов’язань,  що  собі  намарив,
Вдягнувши  душу  у  цупку  броню,
Берігся,  щоб  не  втрапити  під  чари.

А  зілля-приворотів  -  не  було,  -
Хмільне  бажання  піняве  -  не  більше.
До  скрипу  відморозилося  тло,
Замироточило  відлигою  у  віршах.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775773
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2018
автор: Оксана Дністран