Дитинства світла мить
Летить немов ракета,
І ти так спішиш жить,
Не в силах тебе зупинить,
А може і не треба...
Ой дітки, діточки мої
Маленькі жваві пустуни,
Як вас наставити мені,
Від злої долі вберегти.
Ви вже не діти,
Та ще і не дорослі,
Кудись всі хочете втікти,
Хоч ви ще голі й босі.
Не слухаєтеся батьків,
Мудруєте, ховаєтесь від них,
Вони ж вже встигли посивіть,
То ж хочуть від помилок захистить.
Як не нашкодити вам, любі,
Ви все, що є у нас,
Хочемо, щоб ви були щасливі,
І щиро молимось за вас.
Щоб Бог дав кращу долю,
Вберіг вас від гріха,
В здоров'ї і в любові,
Щоб дожили віка.
лютий 2017 року́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775744
Рубрика: Дитячі віршики
дата надходження 08.02.2018
автор: Марія Романюк.