Ніч знов наливає чорнила
в холодні долоні ріки;
ріка ж неквапливо умилась
й вдягнула льодець нетривкий.
Чи довго вона буде спати
під льодовуаллю тепер,
вітрами зими розіп'ята
на березі зимних химер?
Вона відпочине, згадає,
як вільно стає навесні,
і чайок чекатиме зграю,
терпляче вдивляючись в сни.
10.01.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775477
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.02.2018
автор: Анна Качан