[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NVjl-7BkpDI[/youtube]
Дякую Олексі Удайко, що надихнув. Хоч теми у нас різні.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775369
------------------------------------------------------------------
Про крила я не мрію, не літаю.
Все вчуся твердо по землі ходить.
І головне: не впасти, добре знаю,
Якщо ж впаду, не так уже й болить.
Мабуть, тому й не виростають крила:
З дитячих літ лякаюсь висоти.
Чомусь завжди я мрію про перила:
Занадто я боюсь тепер сльоти.
Твоя рука - надійні мої поручні.
Схилюся, коли вже не буде сил.
В душі моїй не буде й тоді порожньо,
Коли побачу, що ти теж без крил.
Та що казать: у мріях теж літаю,
Коли тебе захочу я обнять.
В цей час мене чекаєш, добре знаю..
А, може, все ж навчитися літать?
Політ душі не схожий на пташиний,
Душа здола безмірну висоту.
Її політ казковий, мелодійний.
В польоті випромінює красу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775439
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2018
автор: Н-А-Д-І-Я