Нема роботи. стоять заводи,
Фабрики закриті, не працюють,
Люди самі, як можуть виживають,
А депутати лиш кишені набивають.
Земля хазяїна немає -
Один узяв, другий, третій...
Вижали з неї усі соки
Й покинули... нехай бур'ян буяє.
Ми землю маєм, є ресурси -
Та за кордон все відправляєм.
Невже ми за європейців гірші?
Чому нічого самі не виробляєм?
Створімо Європу ми на Україні!
Чому б іні? Давайте працювать!
Невже ще мало грошей вам?
Який в них сенс, якщо вони лежать...
Вкладаймо в економіку -
У місто та в село,
У школи, лікарні, дитсадки,
Щоб люди з України не втекли.
Розумні, мудрі, працьовиті,
Чомусь всі їдуть за кордон.
Не треба вони нашій державі.
Як жаль... До чого ми дійдем?!
2.04.2017 року.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775196
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2018
автор: Марія Романюк.