Був сірий день. Дощило зранку
А він, мов кошеня на ганку
Шукав все прихистку усюди.
І думав що ж з ним далі буде?!
Утік й сльози не проронив.
Як у в'язниці хлопчик жив.
Не мав окремої кімнати
Не міг спокійно ,навіть, спати.
Там діти злі, не співчувають
І кожен день вони страждають.
Мов дикі з лісу вовченята
Все виглядають маму й тата.
І я спинилась. Що ж це Боже?
Хто цій дитині допоможе?!
Як ця дитина буде жити?!
Щоб людям злого не вчинити?
Бо скільки горя вже зазнала
А доброти ще не пізнала.
І як любов їй скуштувати
Якщо пішла на зраду мати?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774822
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.02.2018
автор: Олена Собко