Хоч минуло чотири роки болить і досі...
І печуть у душі печуть ті тривожні дні.
Не знаходить серце ніяк довгожданий спокій,
А питання гарячим роєм живуть в мені!
Вже чотири роки! Чотори роки минули
Як від снайперських куль утопав у крові Майдан!
Та хіба біль вщух?! Хіба ми з вами забули
Як уся Україна кричала від болісних ран?!
Вже чотири роки пройшло, а Героїв сотні,
Все чека на суд справедливий убивць своїх...
Покарання на жаль ніхто не поніс сьогодні,
Винуватці спокійно живуть і несуть свій гріх...
Ні вони не вбивали самі, не тримали зброю.
На гачок натискали інші продажні пси.
Захопились маріонетки страшною грою,
А Майдан відчайлушно молився: "Спаси! Спаси!"
Вже чотири роки! Чотори роки минули
Як від снайперських куль утопав у крові Майдан!
Та хіба біль вщух?! Хіба ми з вами забули
Як уся Україна кричала від болісних ран?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774628
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2018
автор: Наталка Долинська