Іди собі. Я не примножу люті,
І викинь злі думки із голови,
Я не із тих, хто ловить в каламуті
Звабливий блиск тяжкої булави.
Чи я дурний? Можливо й так. Не знаю.
Та не вчеплюся у чужі чуби.
Пощо той гонор, якщо кінь чекає,
Свобода, шабля, вітер і степи?
Навіщо той тягар отруйний влади?
Я сам собі господар на землі.
Пусти! Мене чекають зорепади,
А ти готуйсь варитися в котлі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774580
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 01.02.2018
автор: rutzt