Може полюблю…

Мені  так  страшно,  як  такій  ніякій?
Без  краплі  смутку,  радості,  жалю…
І  вже  не  гірко:  випила  повільно
Усе  до  краплі.  Бачиш  не  молю.
Я  не  люблю,  не  вірю,  не  кохаю…
Я  безліч  не  безмірно  розпалю.
Як  вирву  серце,  от  тоді  згадаю,
Що  були  нерви:  їх  сталю.
Не  так,  не  те,  це  мабуть  не  про  мене.
Оглянься,  ба…  на  попіл  не  змелю.
Повіяв  вітер:  все  було  зелене!
Посипав  сніг,  а  я  неначе  сплю.
Зима  розтане,  може  полюблю…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774500
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2018
автор: fialka@