Папір пручається, бо просить вірш на мові
Ламких крижин з прийдешньої весни.
Йому відповідаю:
– Поясни,
Бо я таємні символи любові
Забула всі...
- То йди шукай - у сни!
…І знову шурхіт - янгільське крило
Та шепіт олівця в рядку нерівнім:
-Чому?! Чому сама собі катівні
Вишукуєш в кожнісінькому сло….? -
Папір зім"яла.
Ні, не проросло
В моєму серці зернятко наївне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774459
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2018
автор: Єлена Дорофієвська