Десь простір є: в думках або за рогом,
Між натовпу байдужого тілами,
Й самотністю, що здатне отруїти.
У місці тому варто намагатись.
Там назавжди без нервів і образи,
Пробач свою країну не казкову,
Серед буття, у панцирі зі шкірі.
Нехай душа віддасть життю подяку
То ж, обраний, не бійся бути старим,
Поринь у сон міцний після турботи,
Енергія прийде, чуття любові,
Підуть дорослі діти, не очікуй.
Є красота, природи барви,спокій,
Суниць та квітів аромат над часом,
Бджолиний гул, повітря прохолода,
Уяви дотик. Істини немає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774451
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2018
автор: Олесь Ефіменко