В повітрі ніби казкою дихнуло
І став чарівний, дивовижний світ.
Із неба снігу білого сипнуло,
Лиш червоніють снігурі з під віт.
Довкола білим полотном застлало,
Приємно й тихо так зима сніжить.
Вона у гості з далека примчала,
Сніжок шарами на гілках лежить.
В красі отій мелодію я чую,
То виграє на струнах нам зима.
Для неї в фарбах день цей розфарбую,
Щоб не була в самотності вона.
І будем грати ми сніжки із нею,
Ліпити Бабу - Снігову в дворі.
В думках назвусь коханою твоєю,
А ти цілунок свій пришлеш мені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774278
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2018
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)