Лежать в Яру романтики й матроси,
Сім сотень душ бійців ОУН.
Лежать, як скошені у дубині покоси,
Лежать вони у холоді без трун.
В притулку тут і шлюхи й комісари…
Їх двадцять тисяч тут лягло.
Цигани тут з кибитками і хали,
На їх кістках покоїться метро.
Доклали рук коричневі й червоні,
Не в забутті ще й Куренівський страх.
Та телевежа... смутком у районі,
У Бабинім Яру сторожить прах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773887
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2018
автор: Миколай Волиняк