Колись був на землі я продуцентом, а тепер я консумент якогось другого чи третього порядку,
Й сьогодні рано вранці, як планета повернулася до сонця, я пив чай з біоценозу з фітонцидом,
Потім я зазнав надворі впливу кліматичних чинників природного там середовища якогось,
Далі у автобусі відчув мутуалізм я з дівчиною, що мене до неї сильно притиснули.
Якось на роботі підійшов до мене сапрофіт – не знав, яку екологічну нішу я зайняв,
Він хотів мені алелопатію зробити, він не знав, що заселяє зовсім інший біотоп,
Я дістав з кишені свій обмежувальний чинник, бо я знав, що цей суб’єкт був саме справжній гігрофіт,
Через мить його антибіоз одразу зник, він генофондом скористався і в біоту швидко втік.
Хочу я давно втекти
В ті місця, де лише ти,
У твою екосистему,
Та не знаю, куди йти.
Я багато раз тікав,
Я шукав твій ареал,
Але жоден з симбіотів,
Куди йти, не показав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773731
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 28.01.2018
автор: А.Комарівський