Страхи поїдають сумління.
Обмани харчуються страхом.
Брехнею живляться біси,
такі невеличкі комахи,
що в тілі найменші шпарини
знаходять –
заходять,
живуть,
в нутро випускаючи ртуть,
що спрагла до кольору крові.
Зимові пейзажі
байдужість
у себе вбирає –
і, сита,
в очах проростає
холодних
порожністю світу дзеркал.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773603
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.01.2018
автор: Серафима Пант