Давай кумонько рішать / з гумором /

 За  вікном,  хтось  метляє
Куму  бачу  у  вікні
А  тут  кум,  вже    вмовляє
Компліменти  шле  мені.
Дуже  розчервонілась
Й  не  думала  ховатись
Впевнено  усміхалась
Кума,  зайшла  до  хати.
-Давненько…  Хтіла  зібрать
Скажу,  я  вас  до  купи
Не  станеш,  ти  щебетать
Кума,  що  то  все  слухи.
Бачиш  грішна,  не  криюсь
Пора  кума  нам  рішать!
Його  хочу    й  не  каюсь!
Тебе  не  буду    втішать!
Верещить  кума,  як  звір
Вхопилась,  за  волосся
 Ти  мовчала    до  цих  пір?
Втекла…  Я  з  хати  боса…..
 На  руках  бачу,  поніс
Мій  кум  куму  додому..
Нехай  їм  грець,  отой  біс
Ось  так  повір,  котрому?!

                     16.11.2017р.
     

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773232
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2018
автор: Ніна Незламна