КОЗАЦЬКОГО МИ РОДУ, БРАТТЯ

Раби,  які  ковтають  все,  чим  їх  годують
ЗМІ,  що  вони  є  на  утриманні  бандитів,  —
Це  не  народ,  а  стадо  це  тупих  холуїв,
Яким  аби  переховатись,  відсидітись.

Та  хай  собі  сидять!  То  овочі,  не  люди.
А  люди,  а  народ,  а  нація  повстане
І  перемогу  революції  здобуде
Уже  безповоротно,  назавжди  й  востаннє.

Козацький  рід,  про  нього  що  співаєм  в  гімні,
Все  інтенсивніше  останнім  часом  нищать.
Але  ми  попри  все  живі  і  досі  гідні
Себе  віддати  до  кінця  меті  найвищій.

Хто  не  прокинувся  ще  після  свят  зимових,
Потрішки  прокидайтеся  і  врешті  будьте
Із  бандюками  розібратися  готові.
Козацького  ми  роду,  браття,  не  забудьте!

[i]24.01.2018
Чернігів

Із  циклу  віршів  2016-2018  років  "Нові  сили  рушають"  www.PetroRuh.com/2016.html[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773105
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2018
автор: Петро Рух