Не втрачати оптимізму

То  дощить,  то  снігом  сипле,
А  то  сонце  вигляда,
То  мороз  вночі  притисне,
Щоби  знову  вдень  розтать.

Ось  така  у  нас  погода,
Та  стабільності  нема
Вже  не  тільки  у  природі,
Й  у  житті  таке  бува.

Радості  й  добру  на  зміну
Сум  приходить  і  печаль,
Вгору  все  стрибають  ціни,
Що  нічого  й  не  придбать.

То  кохання,  ласка,  ніжність
Твоє  серце  огорта,
А  буває,  що  й  засніжить,
Замерза  твоя  душа.

Її  нікому  зігріти
Словом  теплим  та  добром,
Щоб  всміхнулося  в  ній  літо,
Гарно  й  сонячно  було.

Головне  ж  бо  оптимізму
Нам  ніколи  не  втрачать
Та  у  краще  завжди  вірить,
Жити,  а  не  виживать.

І  творити,  працювати
Та  не  треба  скарг  і  сліз,
Що  тобі  в  житті  погано,
Бо  комусь  буває  й  гірш.

Докладати  вміння  й  сили,
Щоб  щасливим  бути  скрізь.
Хочеш,  щоб  тебе  любили  -
То  любов"ю  поділись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773037
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.01.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський