По долині річка плине,
Та не вибігає.
Росте поруч тополина –
До небес сягає.
Що та річка-синьострічка
Хвилечками грає,
Понад нею пісня лине –
Котиться над плаєм.
Що тій пісні в грудях тісно
Ще й серденько крає –
То до неньки козаченько
Обізвався з раю:
«Прости мене, рідна нене,
За хустину чорну.
Знаю, вісточка про мене
Прийшла відучора.
Свою пісню невеселу
Болем спеленаю,
Віру в душах хай поселить,
Гімном залунає…»
По долині річка плине –
Назад не вертає..
Мати сива свого сина
Чека-виглядає…
18.01.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772433
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2018
автор: Ганна Верес